10.3.5. ПОСЛУГИ З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ І ВАНТАЖІВ РІЧКОВИМ, МОРСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ
Нормативна база:
1. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р. № 176/95-ВР.
Ліцензійні умови є обов'язковими для виконання усіма суб'єктами господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форм власності ([2] пункт 1.2).
Ліцензуванню підлягають:
- надання послуг з перевезення пасажирів морським, річковим (змішаного плавання) транспортом;
- надання послуг з перевезення вантажів морським, річковим (змішаного плавання) транспортом;
- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів маломірними
суднами ([2] пункт 1.6).
послуги з перевезення пасажирів і вантажів морським та річковим транспортом |
- здійснення будь-якою юридичною чи фізичною особою (суб'єктом підприємницької діяльності) переміщення пасажирів, вантажів, багажу, пошти за допомогою морського і річкового транспорту, у тому числі круїзи ([2] пункт 1.4). |
Суб'єкти господарювання повинні мати документи, що підтверджують наявність таких видів обов'язкового страхування:
- відповідальності морського перевізника щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
- відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;
- відповідальності морського судновласника.
Експлуатація засобів водного транспорту без наявності чинного договору страхування НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ ([2] пункт 2.1.1).
Судна, що експлуатуються, ПОВИННІ відповідати вимогам безпеки судноплавства згідно з чинним законодавством України, включаючи її міжнародні зобов'язання ([2] пункт 2.1.3).
Морська транспортна організація загального користування:
а) ЗОБОВ'ЯЗАНА прийняти будь-який запропонований для перевезення вантаж, якщо на судні є вільні приміщення, придатні для перевезення, і вантаж може бути перевезений без шкоди для раніше прийнятих до перевезення вантажів;
б) НЕ ВПРАВІ віддавати перевагу одному вантажовласнику перед іншим стосовно приймання вантажів і умов перевезення, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України;
в) ЗОБОВ'ЯЗАНА публікувати тарифи та умови перевезень.
Морська транспортна організація загального користування НЕ МАЄ ПРАВА укладати договори з вантажовласниками про звільнення від відповідальності або її зменшення, яку відповідно до правил цього розділу ця організація - перевізник повинна нести за втрату, нестачу і пошкодження або прострочення у доставці вантажу ([1] стаття 129).
Перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого для перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата,
нестача або пошкодження сталися не з його вини, зокрема, внаслідок:
2) виникнення небезпеки і випадковостей на морі та інших судноплавних водах;
3) пожежі, що виникла не з вини перевізника;
4) рятування людей, суден, вантажів;
5) дій або розпоряджень властей (затримання, арешт, карантин тощо);
6) воєнних дій, терористичних актів, народних заворушень;
7) дій або упущень відправника або одержувача;
8) прихованих недоліків вантажу, його властивостей або природних втрат, що не перевищують однак встановлених норм;
9) непомітних за зовнішнім виглядом, недоліків тари і пакування вантажу чи збивання лісу в плоту;
10) недостатності чи неясності маркування вантажу;
11) страйків або інших обставин, що спричинили зупинку або обмеження роботи повністю чи частково;
12) дій щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища ([1] стаття 176).
За договором морського перевезення пасажира перевізник ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ перевезти пасажира і його каютний багаж у пункт призначення, а в разі здачі пасажиром багажу - також доставити багаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання багажу особі; пасажир повинен сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу - і плату за провезення багажу.
Перевезення охоплює час перебування пасажира та його каютного багажу на судні, час посадки на судно і висадки, а також доставки пасажира водним шляхом з берега на судно і назад, якщо плата за доставку входить у вартість квитка або якщо судно, що використовується для цього допоміжного перевезення, було надано перевізником.
Перевезення іншого багажу, який не є каютним багажем, охоплює час з моменту прийняття його перевізником, службовцем або агентом перевізника на березі або на борту судна до моменту його видачі.([1] стаття 184).
За договором морського круїзу одна сторона - організатор круїзу ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ здійснити колективну морську подорож (круїз) за певною програмою і надати учасникові круїзу всі пов'язані з цим послуги (морське перевезення, харчування, побутове та екскурсійне обслуговування тощо), а зобов'язується сплатити за це встановлену плату ([1] стаття 195).
Доказом укладення договору морського перевезення пасажира і сплати вартості проїзду є виданий перевізником квиток. Здача перевізнику багажу засвідчується багажною квитанцією ([1] стаття 187).
Пасажир МАЄ ПРАВО в будь-який час до відходу судна, а після початку рейсу - в будь-якому порту, в який судно зайде для посадки або висадки пасажирів, відмовитись від договору морського перевезення.
Пасажир, який повідомив перевізника про відмову від перевезення, має право отримати назад плату за проїзд і провіз багажу в порядку і терміни, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.
Якщо пасажир відмовився від перевезення не пізніше терміну, встановленого правилами перевезення, або не з'явився до відходу судна через хворобу, або відмовився до відходу судна від перевезення з цієї ж причини з пред'явленням відповідного документа або з причин, що залежать від перевізника, пассажиру повертається вся внесена ним плата за проїзд і провіз багажу ([1] стаття 188).
Пасажир МАЄ ПРАВО:
1) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця, купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;
2) перевозити з собою каютний багаж безкоштовно в межах установлених норм;
3) здавати для перевезення багаж за плату за тарифом.
Про втрату або пошкодження багажу пасажир ПОВИНЕН направити письмове повідомлення перевізнику або його агенту:
а) у випадку явного пошкодження каютного багажу - до або в момент висадки пасажира;
б) у випадку явного пошкодження іншого багажу - до або в момент його видачі;
в) у випадку втрати багажу або його пошкодження, яке не є явним, - протягом п'ятнадцяти днів з дня висадки або з дня видачі багажу, чи з того моменту, коли він повинен бути виданий.
Якщо пасажир не виконав вимог цієї статті, то вважається, оскільки не доведено протилежне, що пасажир одержав свій багаж непошкодженим.
Письмове повідомлення не потрібне, якщо стан багажу було спільно визначено або перевірено в момент його отримання.
Багаж, не запитаний протягом трьох місяців з дня приходу судна в порт призначення, може бути реалізований у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту ([1] стаття 190).
Перевізник відповідає за шкоду, заподіяну внаслідок смерті пасажира або ушкодження його здоров'я, а також в результаті втрати або пошкодження багажу, якщо подія, внаслідок якої було заподіяно шкоду, сталася під час перевезення і була наслідком вини або недбалості перевізника, його працівників, агентів, які діють у межах своїх службових обов'язків.
Перевізник відповідає за нестачу або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, а також за прострочення в його доставці, якщо не доведе, що нестача, пошкодження або прострочення в доставці сталися не з його вини.
Перевізник ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.
Перевізник не відповідає за втрату чи пошкодження грошей, цінних паперів, дорогоцінних металів і виробів з них, коштовностей, прикрас, виробів мистецтва або інших цінностей, за винятком випадків, коли такі цінності були здані на збереження перевізнику, який погодився їх зберігати в безпеці. В останньому випадку перевізник відповідає не вище межі, передбаченої частиною четвертою статті 194 цього Кодексу.
Якщо перевізник доведе, що вина або недбалість пасажира стали причиною або сприяли його смерті або ушкодженню здоров'я, втраті або пошкодженню його багажу, суд, що розглядає справу, може звільнити перевізника від відповідальності повністю чи частково.
За невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного морського перевезення пасажира наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом ([1] стаття 193).
Право на заявлення претензій і позовів мають:
1) у разі неподачі судна або подачі його з запізненням - відправник вантажу;
2) у разі втрати вантажу - його одержувач або відправник за умови представлення коносамента;
3) у разі нестачі або пошкодження вантажу - одержувач або відправник за умови подання коносамента, а також комерційного акта або відповідного документа, складеного за правилами, що існують в іноземному порту;
4) у разі прострочення доставки або затримки видачі вантажу - одержувач за умови представлення коносамента;
5) у разі втрати або прострочення доставки багажу - пред'явник багажної квитанції, а у разі нестачі або пошкодження багажу - пред'явник комерційного акта;
6) у разі перебору провізних платежів - відправник або одержувач вантажу за умови представлення коносамента ([1] стаття 379).
До вчинення перевізнику вантажу позову, що виникає з морського перевезення вантажу, можливим є заявлення йому претензії.
Претензії заявляються перевізнику, який здійснював морське перевезення вантажу, а якщо перевезення не було здійснено, - перевізнику, який згідно з договором морського перевезення вантажу повинен був здійснити перевезення.
Претензії, що виникають з перевезення багажу, можуть бути заявлені перевізнику чи порту відправлення або призначення за розсудом заявника претензії. ([1] стаття 383).