10.7.1. ПОСЛУГИ З РОЗПОВСЮДЖЕННЯ І ДЕМОНСТРАЦІЇ ФІЛЬМІВ
Нормативна база:
1. Закон України «Про кінематографію» від 13.01.1998 р. № 9/98-ВР.
По видах фільми розділяються на ігрові, анімаційні (мультиплікаційні), неігрові тощо ([1] стаття 10).
фільм |
- аудіовізуальний твір кінематографії, що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та який є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників. За способами фіксації зображення та розповсюдження фільми поділяються на кіно-, відеофільми тощо ([1] стаття 3). |
На початку або в кінці фільму на матеріальних носіях розміщуються вихідні дані (титри), в яких у довільній послідовності зазначаються назва фільму, учасники його створення, знак охорони авторського права, рік його створення. За погодженням з власником, який має виключне право на фільм, у вихідні дані (титри) фільму можуть бути внесені додаткові відомості про учасників його створення.
Вихідні дані (титри) фільму підлягають обов'язковому відтворенню на всіх фільмокопіях.
Початком фільму вважається перший кадр зображувального або звукового ряду незалежно від того, чи це титри, зображення чи фонограма. Кінцем фільму вважається останній кадр зображувального або звукового ряду, включаючи титри і знак охорони авторського права ([1] стаття 13).
Розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні здійснюються відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії технічних стандартів, норм та правил розповсюдження і демонстрування фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов'язковим для суб'єктів кінематографії незалежно від форм власності.
Іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку ПОВИННІ бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою, вони також можуть бути дубльовані або озвучені чи субтитровані мовами національних меншин.
Порядок розповсюдження, послідовність видів демонстрування (кінотеатральний, телевізійний, відеопоказ) фільмів, створених на засадах державного замовлення, визначається центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії ([1] стаття 14).
розповсюдження (прокат) фільму |
- виготовлення фільмокопій (тиражування), продаж та передача їх в прокат юридичним та фізичним особам ([1] стаття 3). |
демонстрування (публічний показ, публічне сповіщення і публічна демонстрація) фільму |
- професійна кінематографічна діяльність, що полягає в показі фільму глядачам у призначених для цього приміщеннях (кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах), на відеоустановках, а також каналами мовлення телебачення ([1] стаття 3). |
дублювання фільму |
- творча і виробнича діяльність, яка полягає у синхронному відтворенні мовної частини звукового ряду фільму іншою мовою шляхом перекладу, що відповідає складовій артикуляції дійових осіб ([1] стаття 3). |
субтитрування фільму |
- творча і виробнича діяльність, яка полягає в здійсненні перекладу з мови оригіналу фільму на іншу мову та фіксуванні цього перекладу написами безпосередньо на фільмокопії ([1] стаття 3). |
Право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб'єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів ([1] стаття 15).