Розділ 10.12. НОТАРІАЛЬНІ ПОСЛУГИ


Нормативна база:


1. Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-XII.


Вчинення  нотаріальних  дій  в  Україні покладається на нотаріусів,  які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу ([1] стаття 1).


нотаріус


- уповноважена  державою  фізична  особа,  яка здійснює  нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві  або незалежну  професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають   юридичне   значення,  та  вчиняє  інші  нотаріальні  дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності  ([1] стаття 3).


Нотаріус МАЄ ПРАВО:

- витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

- одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного    характеру,   які   не   пов’язані   із   вчинюваними нотаріальними  діями,  а  також за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних  дій;

- складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них,  а  також  давати  роз'яснення  з  питань  вчинення нотаріальних  дій  і  консультації  правового  характеру ([1] стаття 4).


Нотаріус ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ:

- здійснювати свої професійні  обов'язки  відповідно  до  цього Закону  і  принесеної  присяги,  дотримуватися  правил професійної етики;  

- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та  захисті  законних  інтересів,  роз'яснювати права  і  обов'язки,  попереджати    про    наслідки    вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб  юридична  необізнаність  не  могла бути використана їм на шкоду;

- зберігати в таємниці відомості,  одержані  ним  у  зв'язку  з вчиненням нотаріальних дій;

- відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

- вести  нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

- дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву   нотаріуса,  не  допускати  їх  пошкодження  чи  знищення;

- постійно підвищувати  свій професійний рівень;  

-виконувати  інші  обов'язки,  передбачені законом ([1] стаття 5).


Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник  нотаріуса  ЗОБОВ'ЯЗАНІ  зберігати  нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням  правової  допомоги чи  ознайомленням  з  документами  і нотаріальна дія або дія,  яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась ([1] стаття 8).


нотаріальна таємниця


- сукупність відомостей,  отриманих під час  вчинення  нотаріальної  дії  або   звернення   до   нотаріуса заінтересованої особи,  в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо ([1] стаття 8).


Свідоцтво  про  право  на  заняття  нотаріальною  діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату ([1] стаття 11).


За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями,  а також технічного характеру справляється окрема плата у  розмірах, що   встановлюються   відповідними  головними управліннями  юстиції. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України ([1] стаття 19).


Приватні нотаріуси за вчинення  нотаріальних  дій  справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом  та громадянином або юридичною особою.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать  до  вчинюваної  нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін ([1] стаття 31).


Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:

- посвідчують  правочини  (договори,  заповіти,  довіреності тощо);

- вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

- видають свідоцтва про право на спадщину;

- видають  свідоцтва  про  право  власності  на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

- видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

- видають свідоцтва про придбання майна з  прилюдних  торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

- провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

- видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;

- накладають заборону щодо  відчуження  нерухомого  майна (майнових   прав   на   нерухоме  майно),  що  підлягає  державній реєстрації;

- засвідчують  вірність  копій  (фотокопій)  документів  і виписок з них;

- засвідчують справжність підпису на документах;

- засвідчують вірність перекладу документів з  однієї  мови на іншу;

- посвідчують  факт, що фізична  чи  юридична  особа  є виконавцем заповіту;

- посвідчують факт, що фізична особа є живою;

- посвідчують факт перебування  фізичної  особи  в  певному місці;

- посвідчують час пред'явлення документів;

- передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;

- приймають у депозит грошові суми та цінні папери;

- вчиняють виконавчі написи;

- вчиняють протести векселів;

- вчиняють морські протести;

- приймають на зберігання документи ([1] стаття 34).


У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові  особи  органу  місцевого  самоврядування  вчиняють  такі нотаріальні дії:

- вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

- посвідчують заповіти (крім секретних);

- видають дублікати посвідчених ними документів;

- засвідчують  вірність  копій  (фотокопій)   документів  і виписок з них;

- засвідчують справжність підпису на документах ([1] стаття 37).


Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної  контори,  в  державному нотаріальному  архіві, приміщенні,  яке  є  робочим  місцем  приватного  нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли  громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії  можуть  бути  вчинені  поза вказаними приміщеннями ([1] стаття 41).


Нотаріальні дії  вчиняються  після  їх  оплати,  а  також   у передбачених  законом  випадках  після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної  дії  може  бути  відкладено   в   разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних  та  юридичних  осіб   або   надсилання   документів   на експертизу,  а  також  якщо  відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб  заперечень  проти вчинення цієї дії.

Строк, на  який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця ([1] стаття 42).


При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють  особу учасників цивільних   відносин,   які  звернулися  за  вчиненням нотаріальної дії ([1] стаття 43).


Нотаріально посвідчувані правочини,  а також  заяви  та  інші документи  підписуються  у  присутності  нотаріуса.  Якщо заява чи інший документ підписані  за  відсутності  нотаріуса,  особа,  яка звернулася   за   вчиненням  нотаріальної  дії,  повинна  особисто підтвердити, що документ підписаний нею ([1] стаття 45).


Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, МАЄ ПРАВО  витребовувати  від  фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії ([1] стаття 46).


Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, ВІДМОВЛЯЄ у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

- вчинення такої дії суперечить законодавству України;

- не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

- дія  підлягає  вчиненню  іншим  нотаріусом  або  посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

- є сумніви у тому,  що фізична  особа,  яка  звернулася за вчиненням нотаріальної дії,  усвідомлює значення,  зміст,  правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

- з  проханням  про  вчинення  нотаріальної  дії  звернулась особа,  яка  в  установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

- правочин,  що  укладається  від  імені  юридичної   особи, суперечить  цілям,  зазначеним  у  їх  статуті  чи положенні,  або виходить за межі їх діяльності;

- особа,   яка   звернулася   з   проханням   про   вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

- особа,   яка   звернулася   з   проханням   про   вчинення нотаріальної дії,  не внесла встановлені  законодавством  платежі, пов'язані з її вчиненням;

- в інших випадках, передбачених цим Законом ([1] стаття 49).


Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду ([1] стаття 50).


Нотаріуси приймають на зберігання документи за  описом.  Один примірник опису залишається  у  нотаріуса,  а  другий  - видається особі, яка здала документи на зберігання.

На прохання особи нотаріус може прийняти документи без опису, якщо  вони  належним  чином  упаковані  в  присутності  нотаріуса. Упаковка ПОВИННА бути скріплена печаткою нотаріуса, його  підписом і підписом особи, яка здала документи на зберігання.

Особі, яка здала документи на зберігання, видається свідоцтво за встановленою формою  ([1] стаття 96).


Прийняті  на  зберігання  документи  повертаються  на  вимогу особи, яка здала їх на зберігання, або на вимогу уповноваженої нею особи при  пред'явленні  свідоцтва  і   примірника  опису  чи  за рішенням суду ([1] стаття 97).


Назад в розділ

До змісту

Яндекс.Метрика