Розділ 10.14. ПОСЛУГИ З ОХОРОНИ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ НА ВОДНИХ ОБ'ЄКТАХ


Нормативна база:


1. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України» від 03.12.2001 р. № 272.


Правила  розроблені  з  метою  попередження  нещасних випадків на  водних  об'єктах України і  є  обов'язковими  для підприємств,  установ та організацій незалежно від форм власності, а також для громадян України, іноземців і осіб без громадянства  ([1] пункт 1.1).


Правила включають наступні розділи і пункти::

1. Загальні положення  (пункт 1.1 – 1.9).

2. Заходи безпеки при користуванні пляжами, місцями  масового відпочинку громадян на воді і плавальними басейнами (пункт 2.1 – 2.9).
    3. Вимоги до рятувального поста (пункт 3.1 – 3.5)

4. Склад і оснащення рятувального поста  (пункт 4.1 – 4.6)

5. Підготовка і функціонування рятувального поста  (пункт 5.1 – 5.3)

6. Заходи по забезпеченню безпеки дітей на воді (пункт 6.1 – 6.26)

7. Заходи безпеки при користуванні громадянами самохідними і несамохідними плавзасобами і вітрильниками  (пункт 7.1 – 7.9)

8. Заходи безпеки при зануренні і перебуванні під водою підводних плавців (аквалангістів)  (пункт 8.1 – 8.6)

9. Проведення фізкультурних, спортивних і інших заходів на воді  (пункт 9.1 – 9.3)

10. Заходи безпеки при користуванні поромними переправами (пункт 10.1 – 10.3)

11. Заходи безпеки на льоду  (пункт 11.1 – 11.12)
     12. Заходи безпеки при користуванні льодовими переправами  (пункт 12.1 – 12.6)

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ відкриття і функціонування  оздоровчих закладів  та  пляжів  загального  користування  без  обстеження  і очистки  акваторій  пляжів, без наявності розгорнутого відомчого сезонного рятувального  поста,  укомплектованого підготовленими матросами-рятувальниками і оснащеного  необхідним  рятувальним майном ([1] пункт 2.6).


оздоровчі заклади


- санаторії,  будинки   відпочинку, пансіонати,  турбази,  дитячі оздоровчі центри як сезонні,  так  і постійно діючі тощо ([1] пункт 1.9).


пляж


- призначена для  масового  купання  людей  ділянка акваторії  з  прилеглою  до  неї  ділянкою   берегової   території (довжиною 600 - 1200 м, шириною 50 м) ([1] пункт 1.9).


рятувальний пост


- структурний  відомчий  підрозділ підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що  постійно,  сезонно чи тимчасово вирішує завдання охорони життя людей на певному водному об'єкті (пляжі)  ([1] пункт 1.9).


Громадянам, які відпочивають у місцях масового відпочинку, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- запливати за огороджувальні буї;

- підпливати до моторних суден, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;

- залізати на  технічні  та попереджувальні знаки,  буї та інші предмети;

- використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

- стрибати в  воду  зі  споруд,  не пристосованих для цього і в місцях, де невідомі глибина та стан дна;

- розпивати спиртні напої і купатись в нетверезому стані;

- організовувати у воді ігри, пов'язані з пірнанням та захватом тих, хто купається;

- забруднювати і засмічувати водойми та територію пляжів;

- подавати обманні сигнали тривоги заради жарту;

- залишати без нагляду малолітніх дітей;

- використовувати для плавання автомобільні  камери,  надувні матраци, лежаки, дошки та ін.;

- використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби,  водні велосипеди,  швидкісні моторні плавзасоби,  водні мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження  пляжної  зони  і  в межах цієї зони;

- приводити з собою собак та інших тварин ([1] пункт 2.7).


місця масового відпочинку

населення на воді


- установлені центральними  та  місцевими  органами  виконавчої  влади конкретні ділянки місцевості біля водних об'єктів,  призначені і  спеціально обладнані для організованого відпочинку населення на воді ([1] пункт 1.9).


ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ купання в затоплених кар'єрах, каналах, озерах,  пожежних водоймах,  ставках,  морських акваторіях і інших водоймах,  які не мають обладнаних пляжів  сезонними  рятувальними постами,   не   визначені  місцевою  держадміністрацією  як  місця масового відпочинку громадян біля води  ([1] пункт 2.8).


На пляжах дитячих оздоровчих установ місця купання МАЮТЬ БУТИ  позначені поплавковою огорожею або парканом,  ділянки пляжу, акваторії для купання  та  навчання  плаванню  дітей  до 9 років повинні  мати  глибини  не  більше  ніж  до  рівня  грудей дитини, середньої на зріст у даній групі  ([1] пункт 6.3).


Купання дітей ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ тільки групами не більше 12 осіб. За тими дітьми, які купаються, повинно вестись безперервне спостереження черговими вихователями та інструкторами  ([1] пункт 6.13).


Купання дітей при відсутності рятувальних постів ЗАБОРОНЕНО ([1] пункт 6.17).


Дітям,  які  купаються,  ЗАБОРОНЕНО  пірнати  з  перил, запливати за знаки лінії  запливу,  допускати  безглузді  витівки, подавати сигнали про необхідність допомоги заради жарту  ([1] пункт 6.18).


Під  час  купання  дітей  на  території  дитячого пляжу ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- купання і присутність сторонніх осіб;

- катання на човнах і катерах;

- ігри і розваги на воді  ([1] пункт 6.20).


Купання дітей, які не вміють плавати, під час походів ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ  ([1] пункт 6.24).


При катанні дітей на човнах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- перевантажувати човен (катер) понад установлену пасажиромісткість (вантажопідйомність);

- користуватись човном дітям до 16  років  без  супроводу дорослих;

- стрибати у воду і купатися з човна (катера);

- сидіти на бортах,  розгойдувати човен,  переходити з місця на місце чи переходити (пересідати) на інший човен (катер)  ([1] пункт 6.26).


При користуванні громадянами самохідними, несамохідними плавзасобами та вітрильниками ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;

- заходити на плавзасобах в акваторії, відведені для купання;

- плавати і  підходити  до  берега в місцях масового відпочинку людей;

- підходити до інших (не малих і не маломірних) плавзасобів, що рухаються, і перетинати їх курс на небезпечній відстані (менше 500 м);

- порушувати правила розходження плавзасобів;

- пірнати з плавзасобів;

- брати на плавзасоби дітей віком до 7 років;

- видавати на  прокат  плавзасоби і кататись на них дітям до 16 років без супроводу дорослих;

- розпивати спиртні напої і користуватись плавзасобами в стані сп'яніння;

- сидіти на носі,  кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу;

- використовувати рятувальні засоби не за призначенням;

- користуватись плавзасобами особам, які не вміють плавати;

- віддалятись від  берега  на відстань,  більшу,  ніж указано в судовому квитку;

- купатись з  борту  плавзасобу,  переходити  під  час  руху  з плавзасобу на плавзасіб, з місця на місце в плавзасобі  ([1] пункт 7.6).


маломірні плавзасоби


- найбільшу    групу    маломірних плавзасобів,  тобто  плавзасобів  довжиною  менше 7 м,  становлять різні плавзасоби для прогулянок і  спортивні  плавзасоби  (моторні катери   і   човни,   гребні   човни  тощо),  невеликі  плавзасоби риболовецьких, лісосплавних і інших організацій; крім того, до них належать  деякі  плавзасоби службово-допоміжного,  транспортного і технічного флоту (рейдові, роз'їзні тощо) довжиною менше 7 м  ([1] пункт 1.9).


До  підводних  спусків ДОПУСКАЮТЬСЯ особи віком після 16 років,  придатні до спусків за станом здоров'я,  які вміють  добре плавати,  навчені  користуватись  апаратом  на стиснутому повітрі, мають посвідчення підводного плавця (аквалангіста),  знають заходи безпеки  при  спусках  та перебуванні під водою,  мають навички та володіють прийомами рятування на воді  ([1] пункт 8.2).


   ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ проведення спусків:  

- з плавзасобів  на  ходу,  з високобортних суден,  набережних, причалів  та  уривчастих  берегів, у  районах  руху  суден,  у заборонених для купання зонах,  у місцях масового відпочинку людей на воді;

- у несправному та неперевіреному спорядженні;

- при медичних протипоказаннях (нездужання,  ознаки  перевтоми, стан сп'яніння, хвороба тощо);

- при хвилюванні моря (водойми) понад 2 бали;

- при течії понад 0,5 метра за секунду;

- при температурі води нижче 10 град. С;

- одинакам і групам у складі менше 4 осіб  ([1] пункт 8.5).


Усі фізкультурні,  спортивні  і  інші  заходи  (масовки, гуляння   тощо)   на  воді  обов'язково  ПОВИННІ  узгоджуватись  з Державною пошуково-рятувальною службою на водних об'єктах  ([1] пункт 9.1).

На кожній  переправі організація, яка її експлуатує, повинна вивісити на  видному  місці  порядок  посадки та висадки пасажирів, навантаження та   розвантаження  автомобільного  та гужового транспорту  ([1] пункт 10.3).


Перш  ніж  ступити  на  лід,  дізнайтесь  про   товщину льодового  покриву  на  водоймі.  У  різних  місцях  річок та озер товщина льодового покриву може бути  різною.  У  гирлах  річок  та приток  міцність  льоду  послаблена  течією.  Слід  пам'ятати,  що морський  лід  набагато слабкіший за прісноводний  [1] пункт 11.2).


При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде  попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів  проводиться  на  санях  або  інших   засобах   з найбільшою площею опори на поверхню льоду  ([1] пункт 11.5).


Під час  підлідного  лову  риби  не  рекомендується  на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду,  скупчуватись у великі групи.  Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5-6 метрів  ([1] пункт 11.8).


На льодових переправах категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- пробивати ополонки для рибної ловлі та з іншою метою;

- перехід та переїзд водойми в невідведених місцях ([1] пункт 12.5).

Назад в розділ

До змісту

Яндекс.Метрика