Розділ 10.18. ПОСЛУГИ З НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Нормативна база:

1. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII.  

Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання,  зберігання,  використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Суб'єктами інформаційних відносин є:
    - фізичні особи;
    - юридичні особи;
    - об'єднання громадян;
    - суб'єкти владних повноважень ([1] стаття 4 частина 1).

Об'єктом інформаційних стосунків є інформація ([1] стаття 4 частина 2).

Кожен МАЄ ПРАВО на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації,   необхідної  для  реалізації  своїх  прав,  свобод  і законних інтересів

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські,  політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб ([1] стаття 5 частина 1).

За змістом інформація поділяється на такі види:
    - інформація про фізичну особу;
    - інформація довідково-енциклопедичного характеру;
    - інформація про стан довкілля (екологічна інформація);
    - інформація про товар (роботу, послугу);
    - науково-технічна інформація;
    - податкова інформація;
    - правова інформація;
    - статистична інформація;
    - соціологічна інформація;
    - інші види інформації ([1] стаття 10).

НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених  законом,  і  лише  в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної  інформації  про  фізичну особу належать, зокрема, дані про її  національність,  освіту,  сімейний  стан,  релігійні переконання, стан здоров'я, а також  адреса,  дата  і  місце народження.

Кожному ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом ([1] стаття 11 частина 2).

По порядку доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом  ([1] стаття 20 частина 1).

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація ([1] стаття 21 частина 1).

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов,  а також в інших випадках, визначених законом ([1] стаття 21 частина 2).

   До інформації з обмеженим доступом НЕ МОЖУТЬ бути віднесені такі відомості:

1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і  предметів побуту;

2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і  загрожують безпеці людей;
  3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи  харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне   забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

4) про факти порушення прав і свобод людини і громадянина;

5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

6) інші  відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України ([1] стаття 21 частина 4).

Основними джерелами інформації довідково-енциклопедичного характеру є: енциклопедії, словники, довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали, електронні бази та банки даних, архіви різноманітних довідкових інформаційних служб, мереж та  систем, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами  державної  влади  та органами   місцевого  самоврядування,  об'єднаннями  громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими інформаційно-телекомунікаційними системами ([1] стаття 12 частина 2).

Інформація про стан довкілля,  крім інформації  про  місце розташування  військових  об'єктів, НЕ МОЖЕ бути віднесена до інформації з обмеженим доступом ([1] стаття 13 частина 3).

Інформація про вплив товару (роботи, послуги) на життя та здоров'я  людини  НЕ МОЖЕ бути віднесена до інформації з обмеженим доступом ([1] стаття 14 частина 2).

Науково-технічна інформація є відкритою за режимом доступу, якщо інше не встановлено законами України ([1] стаття 15 частина 3).

Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації  з правових питань ([1] стаття 17 частина 2).

Офіційна державна статистична інформація підлягає систематичному оприлюдненню  ([1] стаття 18 частина 2).

Інформаційна продукція і інформаційні послуги є об'єктами цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України ([1] стаття 23 частина 2).

Назад в розділ

До змісту