Глава 13.
ЦІНА ПРОДУКЦІЇ (ПОСЛУГИ, РОБОТИ)
Нормативна база:
1. Цивільний Кодекс України, Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV.
2. Закон України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
3. Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-XII.
У народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи ([3] стаття 6).
Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів ([3] стаття 7).
Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:
- державних фіксованих цін (тарифів);
- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів ([3] стаття 8).
Державні фиксовані і регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін на послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) положення на ринку. Державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням встановлюють ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), ЗОБОВ'ЯЗАНІ відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між затвердженим розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів ([3] стаття 9).
Підприємства (господарські товариства, підприємці-громадяни) виконують роботи, надають послуги за цінами й тарифами, що встановлюються ними за домовленістю із споживачами або самостійно виходячи з попиту і пропозиції, за винятком товарів, робіт і послуг, щодо яких передбачено державне регулювання цін і тарифів ([4] пункт 18).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін ([1] стаття 632 частина 1)
Виконавець, який реалізує продукцію, ПОВИНЕН обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
Написи щодо ціни реалізації продукції МАЮТЬ бути чіткими і простими для розуміння.
Ціна продукції ПОВИННА включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.
У разі коли за одну ціну пропонується кілька робіт або послуг чи їх поєднання або якщо виконавець надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо:
1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування робіт або послуг за одну ціну - ціни таких робіт або послуг, взятих окремо;
2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості ([2] стаття 15 частина 3).
Вживання понять "знижка" або "зменшена ціна" або будь-яких інших, аналогічних за значенням, ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ лише з додержанням таких умов:
- якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;
- якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
- якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни ([2] стаття 15 частина 4).
Зміна ціни після укладення договору ДОПУСКАЄТЬСЯ лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом ([1] стаття 632 частина 2).
Зміна ціни в договорі після його виконання НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ ([1] стаття 632 частина 3).
Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору ([1] стаття 632 частина 4).
При визначенні ціни послуги (роботи) істотною є наявність умови внесення завдатку або застави.