18.1.5. ПРАВА СПОЖИВАЧА У РАЗІ ПРИДБАННЯ НИМ ПРОДУКЦІЇ В КРЕДИТ
Нормативна база:
1. Конституція України, Закон від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР.
2. Цивільний Кодекс України, Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV.
3. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
4. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.
6. РішенняКонституційного Суду України від 10.11.2011 р. № 15-рп/2011.
Між кредитодавцем і споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або берет зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками ([3] стаття 11 частина 1).
Частиною 2 статті 11 Закону [3] і частью 1 статті 6 Закону [5] регулюються питання щодо відомостей, які кредитодавець ПОВИНЕН повідомити споживачеві перед укладенням договору споживчого кредиту, статтею 56 Закону [4] - щодо відомостей, які банк ПОВИНЕН надавати споживачеві як власному клієнтові на його вимогу, а в частині 3 статті 11 Закону [3] встановлені правила збору і використання інформації щодо споживача як на стадії укладення договору споживчого кредиту, так і в процесі його виконання.
У аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону [3] у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Закону [1] треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору ([6] пункт 1 рішення).
Законодавством передбачені ПРАВА споживача (А, Б, В, Г і Д), які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту. Зокрема, це:
А) ПРАВО споживача протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору ВІДКЛИКАТИ ЗГОДУ на укладення договору про надання споживчого кредиту БЕЗ ПОЯСНЕННЯ ПРИЧИН.
Споживач:
- ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю відкликання згоди на укладення договору, оформлене письмовим повідомленням, до закінчення зазначеного строку;
- ПОВИНЕН повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором одночасно з відкликанням згоди;
- ПОВИНЕН сплатити відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.
Споживач НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ сплачувати будь-які інші збори у зв'язку з відкликанням згоди.
Кредитодавець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом семи днів.
За кожний день затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (сім днів), споживачеві виплачується НЕУСТОЙКА в розмірі одного відсотка суми, належної до повернення кредитодавцем ([3] стаття 11 частина 6).
ПРАВО відкликання згоди не застосовується щодо:
1) споживчих кредитів, забезпечених іпотекою;
2) споживчих кредитів на придбання житла;
3) споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди ([3] стаття 11 частина 7).
Б) ПРАВО споживача НЕ БУТИ ПРИМУШЕНИМ під час виконання кредитного договору СПЛАЧУВАТИ ПЛАТЕЖІ, встановлені на незаконних принципах.
Споживач НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.
Є недійсними умови договору про надання споживчого кредиту, які передбачають:
- здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону ([3] стаття 11 частина 4);
- сплату споживачем будь-якої додаткової плати, пов'язаної з достроковим поверненням споживчого кредиту ([3] стаття 11 частина 8).
Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення ([3] стаття 11 частина 11).
В) ПРАВО споживача ДОСТРОКОВО ПОВЕРНУТИ споживчий кредит.
Споживач МАЄ ПРАВО достроково повернути споживчий кредит, у т.ч. шляхом збільшення суми періодичних виплат, при цьому він сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.
Кредитодавець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача у бік їх зменшення, якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат.
Кредитодавцю ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
- відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
- встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту ([3] стаття 11 частина 8).
Г) ПРАВО споживача НЕ БУТИ ПРИМУШЕНИМ ДОСТРОКОВО ПОВЕРНУТИ СУМУ споживчого кредиту у разі незначних порушень договору.
Кредитодавець МАЄ ПРАВО вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції внаслідок порушення споживачем умов договору лише у разі:
1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або
2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або
3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або
4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця.
Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність ([3] стаття 11 частина 10).
Д) ПРАВО споживача БУТИ ЗАХИЩЕНИМ ВІД суспільного РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ про несплату борга.
Кредитодавець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ повідомити споживача про передачу третій стороні своїх прав за договором про надання споживчого кредиту.
При цьому кредитодавцю ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
1) надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
2) вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
3) зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
4) вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
5) звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;
6) вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою;
7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув ([3] стаття 11 частина 13).
ПРАВА споживачів на стадії виконання кредитного договору передбачаються також положеннями статті 1056-1 Закону [2], частини 4 статті 55 Закону [4], частини 2 статті 6 Закону [5] згідно
яким банкам ЗАБОРОНЕНО В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема ЗБІЛЬШУВАТИ РОЗМІР ПРОЦЕНТНОЇ ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законом.
У разі реалізації споживачем своїх ПРАВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТАТЬЯМИ 8 і 10 ЗАКОНУ [3] ці права діють і стосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукції. У такому випадку кредитодавець зобов'язаний при розірванні договору купівлі-продажу (виконання роботи, надання послуги) ПОВЕРНУТИ СПОЖИВАЧЕВІ СУМУ ВЖЕ ЗДІЙСНЕНИХ НИМ ВИПЛАТ або здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача ([3] стаття 11 частина 9).
Кредитодавець МАЄ ПРАВО проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту ([3] стаття 11 частина 12).
ВИМОГИ ДО ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ
УМОВИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЮ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ