18.1.6. ПРАВА СПОЖИВАЧА У РАЗІ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ПОЗА ТОРГОВЕЛЬНИМИ АБО ОФІСНИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ
Нормативна база:
1. Закон України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
Підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями є документ, який засвідчує факт укладення договору, який продавець (виконавець) ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ надати споживачеві ([1] стаття 12 частина 2).
Обов'язки для споживача виникають тільки після надання йому такого документа ([1] стаття 12 частина 6).
Документ, який засвідчує факт укладення договору, ПОВИНЕН містити інформацію про:
2) найменування та місцезнаходження продавця (виконавця);
5) строк виконання робіт (надання послуг);
6) інші істотні умови договору;
7) права та обов'язки сторін договору ([1] стаття 12 частина 2).
А. Споживач МАЄ ПРАВО розірвати договір, якщо придбана поза торговельними або офісними приміщеннями продукція є річчю, а її прийняття чи поставка відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж, протягом чотирнадцяти днів з дати
- одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями;
- прийняття продукції;
- першої поставки такої продукції ([1] стаття 12 частина 3).
Споживач ПОВИНЕН повідомити продавця (виконавця):
- про недійсність договору. у разі не надання документа або підтвердження інформації ([1] стаття 12 частина 6);
- про розірвання договору, якщо придбана продукція є річчю, а її прийняття чи поставка відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж ([1] стаття 12 частина 3);
- про місце, де продукція може бути повернена.
Якщо договором передбачено, що продукція або результати робіт (послуг), надсилаються поштою, то у разі розірвання договору вони також мають бути повернені поштою ([1] стаття 12 частина 5).
Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.
НЕ ПОЗБАВЛЯЄ споживача ПРАВА на розірвання договору:
- знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача;
- зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції ([1] стаття 12 частина 7).
ОБОВ'ЯЗОК споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання.
Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов'язання з оплати її вартості ([1] стаття 12 частина 5).
Б. Споживач МАЄ ПРАВО не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей ([1] стаття 12 частина 4).
Продавець (виконавець) ПОВИНЕН повернути споживачеві одержані кошти і відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв'язку з поверненням продукції протягом тридцяти днів з моменту одержання від нього повідомлення про недійсність договору ([1] стаття 12 частина 6).
Будь-які витрати, пов'язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням продукції ([1] стаття 12 частина 5).
У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору ([1] стаття 12 частина 8).
Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується НЕУСТОЙКА в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей ([1] стаття 12 частина 9).
Положення цієї статті НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ до договорів, укладених поза торговельними або офісними приміщеннями, і які стосуються:
1) договорів споживчого кредиту;
2) правочинів з нерухомим майном;
3) правочинів з цінними паперами;
4) договорів страхування ([1] стаття 12 частина 1).