18.1.9. ПРАВА СПОЖИВАЧА У РАЗІ НАДАННЯ НЕДОСТУПНОЇ, НЕДОСТОВІРНОЇ, НЕПОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРОДУКЦІЮ І ПРО ВИРОБНИКА (ВИКОНАВЦЯ, ПРОДАВЦЯ)


Нормативна база:


1. Закон України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 р. № 1023-XII.

2. Постанова Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12.04.1996 р. № 5.  


У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач МАЄ ПРАВО розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням - споживач МАЄ ПРАВО вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації.

Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач МАЄ ПРАВО розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач МАЄ ПРАВО пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені законом, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором  ([1] стаття 15 частина 7).


Продавець, виготівник, виконавець ЗОБОВ'ЯЗАНІ своєчасно  надавати  споживачеві  необхідну достовірну  інформацію  про  товар  (роботи,  послуги) у доступній наочній  формі,  яка  б  забезпечувала  можливість   компетентного вибору.  Надання інформації у технічній документації, на етикетці, тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі  слід розцінювати як відсутність необхідної інформації  ([2] пункт 12).


Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі ([1] стаття 15 частина 8).


Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває ([1] стаття 15 частина 9), а продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар ([1] стаття 15 частина 8).


Назад в розділ

До змісту

Яндекс.Метрика