Глава 21.
ДОСУДОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
Нормативна база:
1. Конституція України, Закон від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР.
2. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР.
Усі МАЮТЬ ПРАВО направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк ([1] стаття 40).
Громадяни України МАЮТЬ ПРАВО звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, відповідно до їх функціональних обов'язків із скаргою про порушення своїх соціально-економічних прав і законних інтересів ([2] стаття 1).
скарга |
- звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ([2] стаття 3). |
Звернення МОЖЕ бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до ВІДПОВІДНОГО ОРГАНУ особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення МОЖЕ бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
У зверненні МАЄ бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Письмове звернення ПОВИННО бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження ([2] стаття 5).
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається АНОНІМНИМ і розгляду не підлягає ([2] стаття 8).
Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і містити серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Органи у справах захисту прав споживачів не мають права розголошувати зазначені відомості про споживача, який подав скаргу ([3] пункт 10 частина 2).
ЗВЕРНЕННЯ, ОФОРМЛЕНІ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ І ПОДАНІ У ВСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ, ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ'ЯЗКОВОМУ ПРИЙНЯТТЮ ТА РОЗГЛЯДУ ([2] стаття 7).
Для забезпечення повноти розгляду скарги заявник повинен надати органу, до якого він звернувся за захистом своїх прав, копії всіх документів, що є у нього, відносяться до порушеного питання (розрахункові документи, гарантійні зобов'язання, виклад спірних питань в супровідній документації, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо)
У разі якщо звернення НЕ МІСТИТЬ даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в термін в термін не більше п'яти днів повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями ([2] стаття 7).
Органи державної влади і місцевого самоврядування, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень ЗОБОВ'ЯЗАНІ:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам ([2] стаття 19).
Звернення РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку ([2] стаття 20).
НЕ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення ([2] стаття 8).
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, до посадових осіб, МАЄ ПРАВО:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень ([2] стаття 18).
Порядок обов'язкового попереднього позасудового розгляду застосовується лише в тому разі, коли це передбачено законодавством. Якщо споживачем встановлений законодавством порядок не додержано, але можливість скористатися ним не втрачена, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви. Пропуск строку для позасудового вирішення вимог споживача не є підставою для відмови йому в судовому захисті ([4] пункт 5).
Звернення АДРЕСУЮТЬСЯ органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань ([2] стаття 5).
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів ПЕРЕСИЛАЮТЬСЯ ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення ([2] стаття 7).
ОРГАНИ ДОСУДОВОГО ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧА
ПОВНОВАЖЕННЯ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ І УСТАНОВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД
ПОВНОВАЖЕННЯ ІНШИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ ЗА НЕПРОДОВОЛЬЧОЮ ПРОДУКЦІЄЮ
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЗАЯВИ (СКАРГИ)