Глава 2.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАР
Нормативна база:
1. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
2. Закон України «Про безпечність і якість харчових продуктів» від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР.
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15.06.2006 р. № 833.
5. Нечаев А.П., Кочеткова А.А., Зайцев А.Н. Пищевые добавки. – М.: Колос, 2001. – 256.: ил. – (Учебники и учеб. Пособия для студентов высших учебных заведений).
Споживач МАЄ ПРАВО на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Така інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання) ([1] стаття 15 частина 1).
Суб'єкт господарювання ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ надавати споживачеві в доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари ([3] пункт 21).
Вказана інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження ([1] стаття 15 частина 2).
Усі ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:
- назву харчового продукту;
- назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;
- кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);
- склад харчового продукту у порядку переваги складників, у т.ч. харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;
- калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;
- кінцеву дату споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності;
- номер партії виробництва;
- умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;
- застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми,
спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні;
- наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом "з ГМО" чи "без ГМО" відповідно ([2] стаття 38 частина 1).
харчові добавки |
- природні, ідентичні природним або штучні (синтетичні) речовини, що навмисно вводяться в харчову сировину, напівпродукти або готові продукти з метою збільшення термінів їх зберігання або додання їм заданих властивостей ([5]). |
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я ([2] стаття 38 частина 4).
Написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як "повністю натуральний", "органічний", "оригінальний", "без ГМО" (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами ([2] стаття 38 частина 7).
Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([2] стаття 38 частина 8).
Здійснюючи продаж НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання ЗОБОВ'ЯЗАНІ надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити:
- назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
- найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари;
- дані про основні властивості товару;
- відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
- дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару;
- відомості про умови зберігання;
- гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
- правила та умови ефективного і безпечного використання товару;
- строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачу ПОВИННА надаватись інформація про їх сертифікацію.
Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ довести до відома споживача інформацію про такі товари і можливі наслідки їх споживання (використання).
Інформація споживачеві ПОВИННА надаватися згідно із законодавством про мови ([4] пункт 16).
Під час продажу непродовольчого товару, який підлягає гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ:
- поінформувати споживача про правила користування товаром;
- надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт.
У разі, коли товар потребує проведення робіт з уведення в експлуатацію, суб'єкт господарювання ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ надати споживачу відповідну інформацію або забезпечити виконання таких робіт ([4] пункт 17).