Глава 4.

СУПРОВІДНІ ДОКУМЕНТИ НА ТОВАРИ


Нормативна база:


1. Закон України «Про захист прав споживачів»  від 12.05.1991 р. № 1023-XII.

2. Закон України «Про безпечність і якість харчових продуктів» від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР.

3. Закон України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. № 2408-III.  

4. Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р. № 3164-IV.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15.06.2006 р. № 833.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів» від 11.04.2002 р. № 506.

7. Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами» від 19.04.2007 р. № 104.

8. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами» від 11.07.2003 р. № 185.

9. Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» від 01.02.2005 р. № 28.


Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища, встановлюються нормативними документами.


нормативний документ


- документ,  який  установлює  правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів.  Цей  термін  охоплює  такі  поняття  як  "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови"  ([3] стаття 1).


стандарт


- документ,  розроблений  на  основі консенсусу та затверджений  уповноваженим  органом, що встановлює призначені для загального  і  багаторазового використання правила, інструкції або характеристики,  які  стосуються  діяльності  чи  її  результатів, включаючи  продукцію,  процеси  або  послуги,  дотримання  яких  є необов'язковим.  Стандарт  може  містити  вимоги  до термінології, позначок,   пакування,  маркування  чи  етикетування,  які застосовуються  до  певної  продукції, процесу чи послуги  ([3] стаття 1).


кодекс усталеної  практики

(звід  правил)  


- документ,   що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу,  технічного  обслуговування,   експлуатації   обладнання, конструкцій  чи  виробів.  Кодекс  усталеної  практики  може  бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом  ([3] стаття 1).


технічні умови


- документ,  що  встановлює  технічні  вимоги, яким повинні відповідати продукція,  процеси чи послуги.  Технічні умови можуть  бути  стандартом,  частиною  стандарту  або  окремим документом  ([3] стаття 1).


Для окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами і іншими нормативно-правовими актами.


До нормативних актів відносяться закони, які приймаються Верховною Радою України, акти законодавства – постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, підзаконні акти – постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти міністерств, відомств, – положення, інструкції, накази та інші. Відомчі нормативні акти, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян, або мають міжвідомчий характер, набувають чинності після їх реєстрації в Міністерстві юстиції України.


На товари, які ввозяться на територію України, ПОВИНЕН БУТИ передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість ([1] стаття 6 частина 3).


У документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації,  ПОВИННІ зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності  чи  свідоцтва  про визнання  відповідності  та/або декларації  про  відповідність,  якщо  це  встановлено технічним регламентом  ([5] пункт 18).


підтвердження відповідності


- видача  документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог  ([4] стаття 1).


процедура оцінки  відповідності


- будь-яка  процедура,  яка прямо чи опосередковано використовується для визначення  того,  чи виконуються  встановлені  у  відповідних  технічних регламентах чи стандартах  вимоги.  Процедури  оцінки   відповідності   включають процедури  відбору  зразків,  випробування,  здійснення  контролю, оцінку,  перевірку,  реєстрацію,  акредитацію та  затвердження,  а також їх поєднання  ([4] стаття 1).

   

ПЕРЕЛІК ПРОДУКЦІЇ, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ОБОВ'ЯЗКОВІЙ СЕРТИФІКАЦІЇ В УКРАЇНІ, НАВЕДЕНИЙ В [9].


Усі харчові  продукти і продовольча сировина в суб'єкта господарської  діяльності  ПОВИННІ БУТИ  з документами, наявність яких  передбачена  чинними  нормативно-правовими  актами.  

Суб'єкт господарської діяльності ПОВИНЕН реалізовувати харчові  продукти,  які  підлягають обов'язковій сертифікації,  за умови наявності  в  документах,  згідно з  якими  вони  надійшли, реєстраційних номерів  сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність,  якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на  відповідні  харчові  продукти  ([8] пункт 11).


технічний регламент


- закон України  або  нормативно-правовий акт,  прийнятий  Кабінетом  Міністрів  України,  у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею  процеси  чи  способи виробництва,  а  також  вимоги  до  послуг,  включаючи  відповідні положення,  дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги   до   термінології,  позначок,  пакування,  маркування  чи етикетування,  які застосовуються до певної продукції,  процесу чи способу виробництва  ([4] стаття 1).


На вимогу споживача  (покупця)  відповідальний  працівник суб'єкта господарювання ПОВИНЕН надати йому санітарні норми, ветеринарні  документи, правила продажу окремих видів товарів відповідно до  спеціалізації  суб'єкта  господарювання  ([5] пункт 10).


ветеринарні документи


- міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне  свідоцтво,  ветеринарна  картка  та  довідки,  видані державними  інспекторами  ветеринарної медицини або уповноваженими лікарями  ветеринарної  медицини,  щопідтверджують ветеринарно-санітарний  стан  харчових  продуктів,  підконтрольних ветеринарній службі  ([2] стаття 1).


Суб'єкт господарювання ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ на вимогу споживача провести  перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів ([5] пункт 21).


Працівники суб'єкта господарської діяльності при продажі продовольчих товарів ЗОБОВ'ЯЗАНІ надати на вимогу споживача документи, якими підтверджуються їх якість і безпека ([8] пункт 15).


Як документи, що підтверджують належну якість і безпеку продукції, можуть виступати будь-які документи, завірені належним чином, в яких міститься вказівка на відповідність продукції конкретним вимогам конкретного нормативного документа, зокрема:

- декларація про відповідність - видається виробником продукції на кожну партію продукції;

- сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція належним чином ідентифікована і відповідає вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів;

- свідоцтво про визнання відповідності - видається на імпортну продукцію і підтверджує ідентифікацію продукції по вітчизняних ГОСТах, ДСТУ, ТУ, в т.ч. по термінах зберігання,  якісних параметрах;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної  експертизи;

- свідоцтво про державну реєстрацію - для спеціальних харчових продуктів;

- гігієнічний (санітарно-епідеміологічний) сертифікат - разовий документ, виданий органами і установами державної санітарно-епідеміологічної служби, який підтверджує безпеку  для  здоров'я  і  життя  людини окремих партій (одиниць) продукції;

- ветеринарні документи;.

- сертифікат якості та карантинний дозвіл, які видаються на зерно і продукти його переробки, картоплю, овочі, плоди, ягоди і баштанні культури (окрім харчових продуктів вказаної групи промислового виробництва).


висновок державної санітарно-

епідеміологічної експертизи щодо

безпечності харчових продуктів


- документ  установленої  форми,  в якому  на  підставі  результатів  аналізу  ризику  та  перевірки (розширеного  контролю),  наданих  виробником  або  постачальником зразка  харчового  продукту,  допоміжних засобів та матеріалів для виробництва  та  обігу   харчових   продуктів,   його   виробничої технології  і  технологічного обладнання,  що використовується при його  виробництві,  визначається  перелік  санітарних  заходів  та технічних  регламентів,  яких  повинен  дотримуватися  виробник  і постачальник для забезпечення безпечності харчового продукту  ([2] стаття 1).


На бланках документів системи сертифікації УКРСЕПРО має бути зображення знаку відповідності («трилисник»):

- «трилисник» без обрамлення означає, що продукція відповідає вимогам певних нормативних документів (бланк рожево-бузкового кольору);

- «трилисник» в крузі означає, що продукція відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів і вимогам, по яких чинними законодавчими актами України встановлена обов'язкова сертифікація (бланк блакитного кольору);

- «трилисник» в квадраті означає, що продукція відповідає всім вимогам нормативних документів, які розповсюджуються на дану продукцію (бланк зеленого кольору).

 

До експлуатаційних  документів  належать  текстові,  графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися  із  споживчими  властивостями  товару і в яких визначаються правила його експлуатації, зокрема технічний паспорт чи інший документ, що його замінює  ([6] пункт 7).


ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ приймати до  продажу  та  реалізовувати непродовольчі товари,  на які нормативними  документами  встановлено  гарантійні строки,  без  експлуатаційних  документів (технічного паспорта або іншого документа, що його замінює, тощо)  ([7] пункт 17).


Під  час  продажу  товару,  який  підлягає   гарантійному ремонту   (обслуговуванню) або гарантійній заміні, продавець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ поінформувати споживача про правила користування товаром ([6] пункт 15)    


ЗВЕРНІТЬ ОСОБЛИВУ УВАГУ НА НАЯВНІСТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ДОКУМЕНТІВ (ІНСТРУКЦІЙ, КЕРІВНИЦТВА, ПРАВИЛ  тощо) ВІД ВИРОБНИКА, ДОСТУПНІСТЬ І ЗРОЗУМІЛІСТЬ ДЛЯ ВАС ЇХ ЗМІСТУ.

Невиконання споживачем встановлених виробником правил експлуатації автоматично знімає з продавця (виготівника) зобов'язання, пов'язані з якістю товару (навіть якщо споживач не знав про їх існування або не зміг ознайомитися з їх змістом)!

 

Назад в розділ

До змісту

Яндекс.Метрика