Глава 5.
ЦІНА ТОВАРУ
Нормативна база:
1. Цивільний Кодекс України, Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV.
2. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
3. Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-XII.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15.06.2006 р. № 833.
У народному господарстві застосовуються вільні, державні фіксовані і регульовані ціни ([3] стаття 6).
Вільні ціни встановлюються на всі види продукції і товарів, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання ([3] стаття 7).
Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення:
- державних фіксованих цін;
- граничних рівнів цін або граничних відхилень від державних фіксованих цін ([3] стаття 8).
Державні фіксовані і регульовані ціни встановлюються на товари, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію і товари, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку ([3] стаття 9).
Продавець, який реалізує продукцію, ПОВИНЕН обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
Написи щодо ціни реалізації продукції МАЮТЬ БУТИ чіткими і простими для розуміння.
Ціна продукції ПОВИННА включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.
На аукціонних торгах споживачам ПОВИННА повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару.
Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки - за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару.
У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів чи їх поєднання або якщо продавець надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо:
1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну - ціни таких товарів, взятих окремо;
2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості ([2] стаття 15 частина 3).
Документами, які обгрунтовують сформовані і встановлені ціни на товари, що надійшли до підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування, є рахунки-фактури, накладні, квитанції про прийняття товарів на комісію, заборні листи, калькуляційні картки, інші супровідні документи, книги надходження товарів, акти останньої інвентаризації, описи-акти уцінки, дооцінки, оформлені в установленому порядку ([7] пункт 5).
Оформлення засобів інформування про ціни проводиться до надходження товару до торговельного залу або об'єкта дрібнороздрібної торговельної мережі ([7] пункт 12).
Ціни на товари і продукцію зазначаються на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін, у сфері ресторанного господарства - на ярликах (цінниках) на закуплені товари та у прейскурантах і меню на продукцію, виготовлену в закладі ресторанного господарства ([4] пункт 20).
Суб'єкт господарювання позначає роздрібні ціни на ярликах (цінниках) або в покажчиках цін непродовольчих товарів, що надходять до продажу ([6] пункт 15).
Суб'єкт господарської діяльності ПОВИНЕН забезпечити інформування споживачів про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках продовольчих товарів ([5] пункт 16).
Ярлики цін (цінники) та покажчики цін ПОВИННІ МАТИ такі реквізити:
для продовольчих товарів:
- для вагових товарів - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів;
- для товарів чи напоїв, що продаються на розлив, - назва товару чи напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;
- для штучних товарів та напоїв в пляшках - назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;
- для товарів, що розфасовані, - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки;
для непродовольчих товарів:
- для товарів, на які ціни встановлені в залежності від сортності, - назва товару, сорт, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;
- для товарів, на які ціни по сортах не встановлені, - назва товару, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;
- для дрібних штучних товарів (парфюмерні, галантерейні та ін.) - назва товару, вага або місткість, ціна за штуку або одиницю упаковки.
В підприємствах ресторанного господарства в меню зазначається назва продукції, вихід і вартість однієї порції, в прейскуранті цін на алкогольні напої - назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів. В підприємствах з обслуговуванням офіціантами в бланках рахунків повинні бути передбачені графи для зазначення назв страв, кількості порцій та ціни за порцію, підсумкової суми ([7] пункт 7).
У підприємствах роздрібної торгівлі та ресторанного господарства ярлики цін (цінники), прейскуранти цін на куповані товари, покажчики цін обов'язково підписуються працівником, відповідальним за формування, установлення або застосування цін, і завіряються печаткою або штампом суб'єкта господарювання із зазначенням дати підписання.
У підприємствах роздрібної торгівлі, що при розрахунках з покупцями застосовують сучасну технологію автоматизованої ідентифікації товарів за їх штриховими кодами, а значення цін товарів зберігається в пам'яті ЕККА або комп'ютера, завірення ярликів цін (цінників) підписом з датою та печаткою або штампом не обов'язкове. У відділах та секціях торговельних залів таких підприємств у доступному для покупців місці повинен бути прейскурант цін, завірений підписом працівника, відповідального за формування, установлення або застосування цін, та печаткою із зазначенням дати підписання.
У підприємствах громадського харчування меню та прейскуранти на алкогольні напої і тютюнові вироби підписуються керівником підприємства та бухгалтером (калькулятором) і завіряються печаткою суб'єкта господарювання ([7] пункт 9).
Роздрібні ціни також можуть бути позначені на товарних ярликах, етикетках підприємств-виготівників, упаковці, в якій товар продається населенню, або безпосередньо на самому товарі, якщо позначення ціни не псує його товарний вигляд та не знижує якість товару.
Підприємства, що здійснюють продаж друкованої продукції, оформляють ярлики цін (цінники) на її зразках із зазначенням ціни видання та дати позначення ціни.
При продажу періодичних друкованих видань (газети, журнали, бюлетені) ціни позначаються безпосередньо на їх зразках, що зберігаються до кінця продажу.
При реалізації лікарських препаратів і виробів медичного призначення через мережу аптечних закладів ціни позначаються безпосередньо на оригінальній упаковці виробу ([7] пункт 8).
Після проведення переоцінки товарів суб'єкт господарювання ПОВИНЕН перемаркірувати ціни шляхом закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на ярликах цін (цінниках), товарних ярликах, етикетках підприємств-виготівників, упаковці та ін. кожної одиниці товару і засвідчити підписом працівника, відповідального за формування, встановлення або застосування цін.
Якщо старі ціни на товарах закреслити неможливо (наприклад, були позначені етикетпістолетом), нові ціни позначаються шляхом наклеювання їх безпосередньо на попередні.
В торговельному залі підприємства роздрібної торгівлі, ресторанного господарства вивішуються оголошення про нові ціни, які зберігаються до остаточного продажу цих товарів ([7] пункт 11).
Вживання понять "знижка" або "зменшена ціна" або будь-яких інших, аналогічних за значенням, ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ лише з додержанням таких умов:
1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;
2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни ([2] стаття 15 частина 4).
Вживання поняття "розпродаж" або будь-яких інших, аналогічних йому, ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ лише з додержанням таких умов:
1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни ([2] стаття 15 частина 5).
Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів ПОВИННА доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку ([2] стаття 15 частина 6).
В Куточку покупця підприємства роздрібної торгівлі, громадського харчування ПОВИННА БУТИ інформація про право покупця на ознайомлення з документами, що підтверджують ціни на товари, виставлені для продажу ([7] пункт 16).
ЯКОЮ Б НЕ БУЛА ЦІНА, ЯКІСТЬ ТОВАРУ ЗАВЖДИ ПОВИННА ВІДПОВІДАТИ ВИМОГАМ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ І ВІН ВИНЕН, ЯК МІНІМУМ, ВИТРИМАТИ ВСТАНОВЛЕНІ ГАРАНТІЙНІ ТЕРМІНИ.
Чинне на Україні законодавство не передбачає умов, при яких споживачеві можуть бути реалізовані товари з недоліками (неналежної якості).
Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу ([1] стаття 691 частина 3).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор МАЄ ПРАВО вимагати його виконання у будь-який час. Боржник ПОВИНЕН виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ([1] стаття 530 частина 2).
При визначенні ціни товару істотною є наявність умови внесення попередньої оплати або використання кредиту (розстрочки).