Глава 8.
РОЗРАХУНКОВІ ДОКУМЕНТИ ДО ТОВАРІВ
Нормативна база:
1. Цивільний Кодекс України, Закон від 16.01.2003 р. № 435-IV.
2. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII.
Покупець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ([1] стаття 692 частина 1).
Покупець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання ([1] стаття 706 частина 1).
Під час продажу товару продавець ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
У разі втрати споживачем технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, їх відновлення здійснюється у порядку, визначеному законодавством ([2] стаття 8 частина 11).
розрахунковий документ |
- документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну ([3] стаття 2). |
Оскільки в системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило, збігається з його виконанням, на не поширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втрата квитанції, товарного чи касового чека або інших письмових документів, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні строки, - технічного паспорту чи документів, що їх замінюють, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків ([6] пункт 9).
Касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку ПОВИНЕН:
- чітко назвати суму, що підлягає сплаті;
- суму, одержану від споживача;
- покласти гроші окремо на видному місці;
- оформити розрахунковий документ на повну суму покупки;
- назвати споживачеві належну йому суму здачі;
- видати її разом з розрахунковим документом.
Касир та інший працівник, які мають право одержувати від споживача гроші за проданий товар, ЗОБОВ'ЯЗАНІ приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку (у тому числі пам'ятні, ювілейні монети, зношені банкноти та монети), які є засобами платежу, за номінальною вартістю, а також забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.
Правильність розрахунку споживач перевіряє на місці, не відходячи від каси ([4] пункт 23).
Розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги ([5] пункт 18).
Споживач МАЄ ПРАВО на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України ([2] стаття 17 частина 2).
У закладі ресторанного господарства, в якому обслуговування здійснюють офіціанти, оплата проводиться безпосередньо офіціанту відповідно до рахунка, що виписується на бланку встановленої форми. Після розрахунку офіціант видає споживачеві розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) ([4] пункт 22).