3) УТРИМАННЯ КЛАДОВИЩ ТА ІНШИХ МІСЦЬ ПОХОВАНЬ
Нормативна база:
1. Закон України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07. 2003 року № 1102-IV.
2. Наказ Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства «Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань» від 19.11.2003 р. № 193 (Мінюст № 1113/9712).
Місця поховань (кладовища) ПОВИННІ мати сплановану і впорядковану територію, упорядковані під'їзні шляхи, бути забезпеченими транспортним зв'язком з населеним пунктом ([2] пункт 1.2).
Територія місць поховань ПОВИННА бути обов'язково огороджена, поділена на ділянки-сектори, що відокремлюються поміж собою дорогами одностороннього руху ([2] пункт 1.4).
Сектори території місць поховань розділяються на ряди та місця ([2] пункт 1.7).
На вході до кладовища на спеціальному рекламному щиті вивішуються для населення основні положення Закону [1], інші нормативно-правові акти та режим роботи кладовища. Установлюється щит із зображенням схематичного плану кладовища, зазначенням секторів з номерами, місць почесного поховання, напрямку головної алеї та основних доріг, розташування будівельних споруд, допоміжних будівель, громадського туалету тощо ([2] пункт 2.2).
Поховання померлих чи їх праху після кремації здійснюється лише на підставі свідоцтва про смерть та оформленного в установленому порядку договору-замовлення на організацію та проведення поховання (далі - договір-замовлення) ([2] пункт 2.3).
За зверненням Виконавця волевиявлення чи особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого.
На бажання Виконавця волевиявлення чи особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання ([2] пункт 2.4).
Кожне поховання померлого здійснюється в окремій могилі ([2] пункт 2.5).
У містах, де функціонують крематорії, поховання здійснюється в спеціально побудованих колумбаріях чи пристосованих для цього огороджувальних стінах кладовищ, конструкція яких повинна передбачати не більше трьох рядів ніш по вертикалі та забезпечувати вільний доступ до них.
Для поховання урни з прахом у землю виділяється місце, де можливе розташування декількох урн, виходячи з розрахунку встановлення їх по вертикалі. Глибина поховання не нормується ([2] пункт 2.7).
Кожне поховання та перепоховання реєструється в спеціальній Книзі реєстрації.
Після здійснення поховання Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання видається відповідне свідоцтво про поховання, яке дає право на встановлення намогильної споруди в межах могили, вирішення питання про проведення підпоховання, облаштування місця поховання, здійснення інших дій, які не суперечать чинному законодавству ([2] пункт 2.11).
користувач місця поховання (місця родинного поховання) |
- особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання ([1] стаття 2). |
Для установлення намогильної споруди користувач місця поховання подає до ритуальної служби або виконавчого органу сільської, селищної міської ради такі документи:
- оригінал свідоцтва про смерть похованого;
- свідоцтво про поховання;
- документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації;
- реквізити виконавця намогильної споруди.
Після виконання робіт з облаштування могили користувач ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ забезпечити прибирання території біля могили та винесення сміття до спеціально відведених місць на кладовищі.
Усі намогильні споруди, що встановлюються на могилі, ПОВИННІ відповідати стандартам та технологіям ([2] пункт 2.13).
У разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадання колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів відшкодування матеріальних збитків користувачу (Власнику) здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.
У разі природного руйнування намогильних споруд, гарантійний термін яких скінчився, їх відновлення здійснюється за рахунок користувача.
У разі крадіжок, осквернення чи пошкодження намогильної споруди, яка не зареєстрована в установленому порядку, відшкодування власникам матеріальних збитків не здійснюється ([2] пункт 3.3).